Опитування розбрату чи прозріння: про що свідчать дані з окупованого Донбасу

На вихідних у мережі з'явилися результати опитування на окупованих територіях Донбасу, які викликали бурхливу реакцію в суспільстві

Результати дослідження громадської думки в окремих районах Донецької і Луганської областей (ОРДЛО – тимчасово непідконтрольна українській владі частина Донбасу), оприлюднені вихідними, викликали бурхливу полеміку в українському суспільстві, зокрема, серед експертів. Наскільки достовірні такі опитування, чи несуть вони загрозу, і чому результати оприлюднені саме зараз, розбиралося видання "Коментарі".

Опитування на окупованому Донбасі: що стало відомо

Опитування, яке провели Український інститут майбутнього, "Дзеркало тижня" за допомогою компанії "Нью Імідж Маркетинг Груп", продемонстрували, що більшість жителів тимчасово окупованого Донбасу:

- вважають конфлікт цивільним – 76%;
- відповідальність за нього покладають на українську владу після Євромайдану або на США – понад 90%;
- мріють про приєднання до РФ – 64,3%;
- впевнені, що відновлювати Донбас Україна повинна за свій рахунок – 63,6%.

При цьому на питання про вибір міжмиром в регіоні і "перемогою" 90,9% відповіли, що вибрали б мир. А 57,8% жителів тимчасово окупованого Донбасу назвали себе громадянами України, хоча 34,8% місцевих жителів мають паспорти створених РФ квазіутворень "ДНР" і "ЛНР", а 6,8% – російські паспорти.

Були також питання про довіру до політиків та ЗМІ (в лідерах президент РФ і російські ЗМІ, а також місцеві представники "четвертої влади"), про особливий статус (більшість за закріплення його у Конституції України), про ситуацію з виборами, кордоном, економікою.

Практично всі відповіді демонстрували домінування ідей "русского мира" в головах опитаних.

Зазначалося, що опитування проводилося з 7 з 31 жовтня 2019 року серед 1606 респондентів: 800 – на непідконтрольній частині Луганської області і 806 – на непідконтрольній частині Донецької області методом інтерв'ю face-to-face. Похибка результатів не перевищує 3,2%.

Опитування на окупованому Донбасі: за що його критикують

Дослідження з'явилося 9 листопада близько 1:00 у вигляді великої статті на сайті "Дзеркало тижня". Потім його дозовано повторювало це ж видання. Цитували в тій чи іншій мірі й інші ЗМІ, причому не тільки вітчизняні.

Багато експертів звернули увагу на те, що текст у "Дзеркалі тижня" достатньо маніпулятивний. "Там, звичайно, все дуже причесано, щоб було схоже на об'єктивність. Але домисли авторів, прикриті словами "можливо", "наприклад" і так далі дуже псують картинку", – зазначає політичний експерт Денис Гороховський.

Журналіст і правозахисниця Марина Курапцева запевняє, що дослідження "точок зору" громадян України на окупованій території Донбасу зовсім не є дослідженням. За її словами, спілкуючись із земляками, які залишилися по той бік лінії розмежування, вона чує від них зовсім інше. До того ж, підкреслює Курапцева, будь-які опитування в умовах окупації становлять загрозу життю, і люди, якщо взагалі їх опитували, бояться висловлюватися відверто.

Біда і в тому, також відзначає правозахисниця, що такі опитування продовжують підігрівати в суспільстві мову ненависті.

Про маніпулятивність подібного роду "опитувань" каже політичний експерт Євген Магда, цікавлячись, чи немає у когось соціології з України періоду 1941-1943 років – часів окупації її фашистською Німеччиною.

Військовий експерт, координатор порталу "Інформаційне спротив" Юрій Карін також упевнений, що у гібридні часи будь-яке соцопитування чи рейтинг – не більше, ніж маніпуляція. Особливо, нібито проведене там, де будь-яке питання, залежно від відповіді, може закінчитися підвалом.

Аналітик Фонду "Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва" Марія Золкіна висловлює побоювання, що результати цього досить спірного у плані достовірності дослідження допомагають легітимізації викривленої реальності ім'ям українських аналітичних структур, а також дають країні-агресору в особі РФ привід говорити про думку "народу Донбасу". Плюс, в українському суспільстві йде формування образу "іншого", відмінного від іншої України окупованого Донбасу, що виглядає загрозою для внутрішньої дискусії про реінтеграцію.

Політичний експерт Михайло Чаплига, а також блогер і політичний оглядач Денис Казанський запевняють, що харківська компанія "Нью Імідж Маркетинг Груп", яка нібито проводила дослідження, занесена в базу фейкових соціологів і спеціалізується на "замовних" (у гіршому розумінні слова) опитуваннях з результатом, потрібним замовнику.

Керівник центру "Миротворець" Роман Зайцев навіть призводить скріншоти сторінок, як він запевняє, "маніпуляторів-дезінформаторів нікому невідомої конторки".

Колишній заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб Георгій Тука виявив, що про "дивацтва" дій цієї організації ще в 2008 році повідомляло саме "Дзеркало тижня". Були явно завищені дані щодо політиків Миколи Катеринчука, Наталії Королевської, Геннадія Корбана, Володимира Литвина.

Тука також зазначає, що в виборчому процесі експерти Українського інституту майбутнього (УИБ), також причетні до даного дослідження, співпрацювали з виборчим штабом Володимира Зеленського. А ще він пов'язує публікацію опитування із заявою партії "Голос" про необхідність "заморожування ситуації" і відмову від Мінських угод. І з подібними висловлюваннями про процеси, які, іноді, краще заморозити, що звучали нещодавно з вуст Зеленського.

Аналітик "Донецького інституту інформації" Віталій Сизов висловив виданню "Коментарі" таку думку: "У демократичній країні усі можуть провести будь-які опитування. Але тут – інша ситуація. На непідконтрольній території опитування проводять давно різні міжнародні структури. З технічної точки зору організації процесу я схильний більше довіряти їм, тому що вони ніяк не пов'язані з однією зі сторін конфлікту. З іншого боку, будь-яка авторитетна соціологічна організація попереджає, що там не можна провести нормальне опитування: немає достовірних даних про склад населення, неможливо працювати без узгодження самопроголошеної влади. Тому будь-які результати та їх умови не можна розглядати в якості точних".

Він також нагадує про підготовку зустрічі у форматі "нормандської четвірки". Можливо, напередодні таке опитування було комусь дуже на руку.

Опитування на окупованому Донбасі: чотири рівні проблемності

Кандидат політичних наук, політичний соціолог Олексій Полтораков підсумував для видання "Коментарі" всі проблемні моменти, закладені у проведеному на непідконтрольній частині Донбасу дослідженні: "Ключовий блок питань, які замкнуло на собі проведення опитування та його презентація, бачиться лежачим у проблематиці "кривого дзеркала" – в ролі якого виступила вкрай неоднозначна "соціологія".

За словами експерта, перший, глибинний рівень проблемності – в принциповості питання, наскільки етичним є саме його проведення. Іншими словами, наскільки реально важливі та цінні ті питання, заради яких варто було розпочинати настільки дивний і неоднозначний захід. Чи вартий ризик, якому так чи інакше піддавалися всі ключові учасники опоросу – від самих опитуваних до їх інтерв'юерів – отриманих результатів? Чи вартий резонанс від публікації того потенційного "закручування гайок", що може розгорнутися в "народних республіках". Так як навряд чи верхівці "самопроголошених", а тим більше – їх московським кураторам сподобаються дані щодо самоідентичності (етнічної, цивільної, паспортної, тощо) опитаних "підопічних".

Другий, методологічний, рівень проблемності – класична для "польової" соціології проблема репрезентативності. Відсутні дані як за структурою вибірки, так і за генеральною сукупністю. Наскільки "картинка" опитаних статистично співвідноситься з реальною соціально-демографічною ситуацією в регіоні? У регіоні, за яким в принципі немає навіть "суміжних" баз і масивів даних, які можна використовувати для верифікації.

"Третій, контекстний, рівень проблемності – в тому, що питання складалися, задавалися та відповідали на них без урахування того, що навколо відбувається реальний збройний конфлікт, "сіра зона" права і закони, режим репресій і переслідувань. Аж ніяк не був врахований ефект "спіралі мовчання", коли навіть "безневинна" громадська думка заважає говорити щиро і правдиво, якщо особиста позиція "не вписується" в заданий суспільством і владою "мейнстрім". Четвертий, наративний рівень проблемності – в тому, що хотіли сказати і так або інакше, сказали його організатори та інтерпретатори. А також у тому, чого вони не сказали: сказати не змогли або не захотіли?!", – зазначає Олексій Полтораков.

Опитування на окупованому Донбасі: чому воно важливе

У представників Українського інституту майбутнього – свої аргументи щодо важливості дослідження настроїв в ОРДЛО.

Виконавчий директор УІБ Віктор Андрусів акцентує на достовірності отриманих даних та компетентності компанії, яка їх добувала. Він також підкреслює, що п'ять років люди, живуть в окупації, перебувають на порядку денному, якийу формує російське телебачення. А тому навряд чи варто дивуватися їх позиції.

"А ось чому варто дивуватися, так це тому, що українською владою за п'ять років не було зроблено нічого, щоб наші громадяни з окупованих територій поміняли свою думку. Принизливі процедури на пунктах пропуску, блокада, так і не з'явилося українське мовлення по той бік лінії розмежування (при так і не заглушеному російському мовленні у прифронтових населених пунктах, що живуть під українськими прапорами). Якщо на підконтрольній території Донбасу результати виборів показали підтримку партії "Опозиційна платформа – За життя", лідери якої регулярно їздять в Москву, виступають за союз з РФ, мир і відмову від ЄС і НАТО, то що говорити про непідконтрольну?", – зазначає експерт.

Андрусів також підкреслює, що не так важливо, як ви ставитеся до даних соціології. Важливо, що вони є. І є проблема. І є інша правда. І потрібно шукати методи лікування отриманого діагнозу, а не продовжувати жити в ілюзіях і на емоціях.

Ряд постів в цьому ж стилі виклав засновник УІБ, експерт з міжнародної і внутрішньої політики Юрій Романенко. Суть їх полягає в тому, що не можна ігнорувати об'єктивну реальність, зате можна і потрібно вчитися самим генерувати ідеї, вибудовувати порядок денний, приймати складні часом рішення і доводити їх до кінця.

Народний депутат VIII скликання Верховної Ради, співзасновник неурядової організації Global Office Мустафа Найєм заявляє, що в такому сенсі – витверезного, такого, що спускає з небес на землю, змушує діяти, а не чекати, що хтось вирішить наші проблеми за нас – опитування в ОРДЛО справді корисне. Як бувають корисними гіркі, але рятівні ліки. Він заявляє, що україна отримала важливий і ключовий матеріал про реальну ситуацію на непідконтрольному Донбасі.

Корисним і повчальним назвав дане дослідження й голова Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко. Він підкреслює, що якщо ми відмовимося від непідконтрольного Донбасу, як фактично відмовилися від Криму, то втратимо ще половину України. І тому, впевнений експерт, вкрай потрібна ґрунтовна і змістовна дискусія – без взаємних звинувачень і ультиматумів, а з пошуком конструктивних рішень.

Керівник проектів Центру досліджень проблем громадянського суспільства, аналітик Марія Кучеренко також впевнена, що якщо хтось вирішить зробити ставку на "стіну" між непідконтрольним Донбасом і рештою україни, то терор дуже скоро прийде на вулиці Києва, Харкова, Запоріжжя і т. д. "Якщо ми вирішимо відгороджуватися – то війна буде будинках кожного такого розв'язувача. То буде терор, який ніяких меж і стін не визнає", – попереджає Кучеренко.

Виходом експерт бачить перебудову інфраструктури під довгий конфлікт, створення адекватного інформаційного продукту для "того боку", перегляд підходу до відповіді на військові провокації противника (прискоривши за часом "відповідь"), а також – до комунікації на всіх існуючих міжнародних майданчиках. Пора проявляти ініціативу, але ініціативу добре продуману, впевнена Кучеренко.