Підсумки жовтня-2019 у зоні ООС: стрілянина посилилася, є нові втрати і нове розведення сил та засобів

Вогнева активність окупантів відзначена в жовтні практично вздовж всієї донбаської лінії розмежування. У Донецькій області стріляли частіше, у Луганській – рідше. Останнє пов'язане з «танцями» навколо розведення сил і засобів в районі Золотого. І воно таки сталося у кінці місяця, викликавши чимало шуму

Жовтень-2019 у зоні ООС: хвилі обстрілу

Минулого місяця зафіксовано близько 670 обстрілів з боку російських окупантів і підконтрольних їм незаконних збройних формувань "ДНР" і "ЛНР". Практично стільки ж порушень режиму припинення вогню було в жовтні-2018. А ось у вересні поточного року обстрілів було менше – близько 515.

Пік обстрілів у жовтні-2019 припав на 3-тє число (41), мінімальна кількість – на 11 жовтня (8). У перший місяць осені максимальне число обстрілів зафіксовано 25-го (32), а мінімальне – 18-го (5). У жовтні минулого року найчастіше стріляли 9-го (39), тихіше всього було 26-го (8 обстрілів).

Найбільше обстрілів сталося в перший тиждень жовтня (понад 200). Далі їх було в середньому близько 140 за тиждень.

Перелік застосовуваного окупантами озброєння не особливо змінився, порівняно з вереснем. У зведеннях прес-центру операції Об'єднаних сил та групи "Інформаційний спротив" бачимо все те ж різноманіття стрілецького озброєння, великокаліберні кулемети, гранатомети різних модифікацій, штатне озброєння бойових бронемашин, зенітки і протитанкові ракетні комплекси (ПТРК). Епізодично в хід йшли заборонені Мінськими домовленостями міномети (82 і 120 мм), ще рідше – артсистеми 100 і 122 мм. Триває і снайперський вогонь.

Жовтень-2019 у зоні ООС: спірне розведення сил і засобів

Ще 21 вересня 2016 року учасники Тристоронньої контактної групи (ТКГ) у Мінську підписали рамковий документ про розведення сил і засобів на Донбасі в районі Золотого, Станиці Луганської (Луганська область) і на ділянці Петровське-Богданівка (Донецька область). Лише цього року домовленості почали виконуватися, спричинивши серйозну критику в українському суспільстві.

Наприкінці червня відбулося розведення в районі Станиці Луганської. А наприкінці жовтня – в районі Золотого. Відходу біля Золотого передувала серйозна полеміка, у тому числі з вуличними акціями ("Ні капітуляції") і "боданням" президента Володимира Зеленського з представниками "Національного корпусу" і ветеранами полку "Азов", які спорудили на місці ймовірного розведення сил і засобів "останній блокпост".

У прес-центрі штабу ООС запевняли, що люди у військовій формі, з якими спілкувався президент уЗолотом, не є представниками будь-яких силових відомств або Збройних сил України і знаходяться у районі проведення операції Об'єднаних сил нелегально.

Волонтер Роман Доник припускав, що до конфлікту доклав руку міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.

Висловлювалися побоювання, що справу може дійти до зіткнень. На щастя, обійшлося.

Штаб ООС повідомив про початок дзеркального розведення (тобто, і захисники України, і протилежна сторона робили це одночасно) 29 жовтня. Підкреслювалося, що це стало можливим завдяки дотримання режиму тиші протягом останнього тижня.

Твердження доволі спірне, про що говорили ті ж фронтові зведення. Але біля штабу знайшли пояснення. Мовляв, якщо обстріли і були, то поза зони розведення.

Керівник проектів Центру досліджень проблем громадянського суспільства, аналітик Марія Кучеренко підкреслює виданню "Коментарі", що критично важливо, щоб ні одна жертва на цій війні не була марною.

"Саме тому такий широкий резонанс викликаний відведенням сил і засобів на трьох означених ділянках, – упевнена експерт. – В жовтня у фокусі уваги було Золоте, куди їздив президент Зеленський, щоб заручитися підтримкою прихильників відведення сил у цьому селі, і, очевидно, щоб зняти відверто пропагандистську стрічку "За крок до миру". Саме після цих дій війська у Золотому почали відводити, всупереч тому фактоу, що не було дотримано основної умови для відводу – сім днів режиму тиші на даній ділянці. В ООС фіксували зрив режиму тиші 26.10.2019, але вже 29.10.2019 було розпочато відведення – в офіційному повідомленні ООС говорилося, що ОБСЄ не підтвердили дані, зафіксовані українськими силовиками".

На думку Марії Кучеренко, бажання відводити сили і засоби тут і зараз, підкріплене думкою частини місцевих жителів (саме частини, тому що насправді і в Золотом-4, і в Катеринівці є противники відведення, про що неодноразово писали українські ЗМІ) в обхід прописаних процедур створює дуже небезпечний прецедент.

"Україна фактично відмовляється від частини безпеки, прописаної в документах (у даному випадку – у Рамкових рішеннях ТКГ від 20.09.2016). Це створює поле для тиску на нашу сторону на наступних переговорах – як в рамках ТКГ, так і в перспективі в нормандському форматі. Адже очевидно, що ніхто зі сторін, крім України, не зацікавлений у дотриманні частини домовленостей, що стосуються безпеки", – пояснює аналітик.

Жовтень-2019 у зоні ООС: незагойні рани

Багато висловлювань щодо розведення сил і засобів у стилі "капітуляція", "зрада", "здача своєї землі" звучали досить емоційно. Але можна зрозуміти і тих, хто так каже – якщо вони втратили на цій неоголошеній війні рідних, близьких, побратимів. Минулого місяця таких ран, що загоюються, стало більше.

У жовтневих зведеннях прес-центру ООС повідомлялося про вісім загиблих і близько 30 поранених та травмованих захисників України. Фонд "Повернися живим" опублікував список з десяти героїв, які склали у жовтні голови, воюючи на Донбасі за Батьківщину. Серед них 36-річна Ярослава Никоненко (проходила службу в 101 окремій бригаді охорони Генштабу), яка втратила на війні батька (Сергій Никоненко, з початку війни на Сході служив у батальйоні "Айдар", він загинув у 2015-му), а 15 жовтня її вбив снайпер у районі Мар'їнки.

Цього ж дня від кулі снайпера в районі Авдіївки загинув військовослужбовець 92-ї ОМБр Юрій Громович. Цього ж дня п'ять воїнів з ОС були поранені і травмовані. Цього ж дня проходили чергові "мирні" переговори в Мінську...

Невідповідність кількості загиблих у щоденних зведеннях прес-центру ОС даних волонтерів пов'язано з тим, що останні враховують також тих, хто пізніше помер від ран. Так, у жовтні-2018, згідно з інформацією прес-центру ОС, загинуло 10 українських вояків (видання Styler повідомляло про 14 загиблих, можливо, включаючи в ці списки тих, хто воює неофіційно, загинув за обставин, які штаб ООС афішувати не може, або помер від ран, отриманих раніше), поранених і травмованих було більше 40. У вересні-2019 дев'ять захисників України, згідно з інформацією прес-центру ОС, загинули (волонтери повідомляли про 11 загиблих), близько 40 були поранені або травмовані.

14 днів у жовтні-2019 пройшли без втрат. У вересні таких було 11, а в жовтні-2018 – всього сім.

Противнику в минулому місяці був завдано відчутної шкоди. За даними розвідки ОС, у жовтні-2019 підтверджені втрати в рядах окупантів склали 96 чоловік, 33 з яких – безповоротні, то є загиблі.

Жовтень-2019 в зоні ООС: мирні "мішені" знову під прицілом

Тривожним моментом стали дедалі частіші "прильоти" по цивільним. Відбувалися вони по обидві сторони лінії розмежування. Захисники України традиційно звинувачували у всьому окупантів, які так само традиційно запевняли, що все це "українські карателі".

На тимчасово непідконтрольній українській владі частині Донецької області удари наносилися п Старомихайлівці (пошкоджені будинки, був поранений чоловік), Докучаєвську (неодноразова стрільба по вікнах), Олександрівці (постраждала діюча школа), Гольмовському (обстріли пошкодили три гаражі), Мінеральному (поранений чоловік), Ясному (пошкоджені вікна житлового будинку після вибуху снаряда), Пікузах (колишнє Комінтернове).

На окупованій частині Луганської області від обстрілів страждали Золоте-5 (Михайлівка), район насосної станції Кіндрашівського водозабору недалеко від н. п. Паньковка (поранені двоє чоловіків).

Підконтрольні владі території Донбасу також страждали від обстрілу. Прилітало у Водяне, в Авдіївку, в Золоте-4.

З 28 жовтня командування операції Об'єднаних сил ввело на підконтрольній частини Донбасу "жовтий" режим, який передбачає певні обмеження у пересуванні по території і надає правоохоронним органам спеціальні повноваження. Аргументація – раніше діяли заходи безпеки в Донецькій і Луганській областях були недостатні.

Згідно з даними Управління ООН з координації гуманітарних питань, з 2014 року на Донбасі загинули понад 3,3 тис. мирних жителів, поранені – близько 9 тис. Але ці цифри, швидше за все, відображають далеко не повну картину того, що відбувається.

Жовтень-2019 у зоні ООС: на Донбасі і навколо Донбасу

Військовий оглядач Денис Попович, характеризуючи для видання "Коментарі" черговий місяць неоголошеної війни, акцентував увагу на тому, що основні події жовтня розвивалися і на Донбасі, і навколо Донбасу.

"Згода України на "формулу Штайнмайєра" зумовила рух до врегулювання конфлікту на Донбасі у руслі Мінського процесу, що не задовольняє багатьох в українському суспільстві, – зазначає експерт. – Це викликало реакцію у вигляді демонстрацій у Києві проти капітуляції. Насправді, і згода на "формулу Штайнмайера", і початок розведення підрозділів ЗСУ та формувань бойовиків у тому ж Золотом продиктовані наполегливим бажанням Зеленського зустрітися з Путіним у рамках "нормандського формату". Заради цього він не тільки погодився на "формулу Штайнмайєра", але й буквально закрив очі на триваючі обстріли в Золотому, розпорядившись почати відвід військ".

За словами Поповича, незрозуміло, який конкретний результат хоче отримати Зеленський від розмови з Путіним, крім корисного особистого знайомства.

"Хочеться вітати бажання президента України принести мир на Донбас. Але зараз він між Сциллою і Харибдою. З одного боку – агресор, а з іншого – вже починає розчаровуватися українське суспільство", – резюмує військовий оглядач.