Хрест Донбасу для нової влади: яке майбутнє чекає регіон після виборів
Незважаючи на кардинальне оновлення української влади, проблеми Донбасу не тільки залишилися, але і в якійсь мірі посилилися. І хоч деякі зрушення на шляху до миру вже видно, з'явилися і нові проблеми, вирішувати які буде дуже непросто.
Проблеми Донбасу: неоголошена війна
Президент Володимир Зеленський ще в інавгураційній промові назвав одним із пріоритетів своєї роботи встановлення миру і повернення тимчасово непідконтрольних територій Донецької та Луганської областей в лоно України. За словами пішли певні дії – почалися зрушення у втіленні в життя Мінських домовленостей. Наприкінці червня відбулося розведення сил і засобів в районі Станиці Луганській (чого не могли зробити з 2016 року), з 21 липня укладено чергове перемир'я, яке поки демонструє непоганий результат.
Побоювання, що Зеленський може "розміняти" аннексированный Росією Крим на деокупацію Донбасу не підтвердилися. "Це було б зрадою громадян України, які зберігають українські паспорти, як би це ризиковано не було. В Криму, я маю на увазі, під окупацією, під репресіями, – пояснив позицію Зеленського радник глави держави з політичних питань Микита Потураєв. – Для президента це неприпустимо, він просто людина зовсім іншого типу. Він ніколи не піде на розмін Криму на Донбас і навпаки".
Між тим, у "підвішеному" стані залишаються болючі питання, пов'язані з реалізацією політичної частини Мінських угод (амністія, "особливий статус", вибори на непідконтрольної території). Немає зрушень і щодо обміну полоненими. Як зрушити ці проблеми з мертвої точки – поки не ясно. Але намагатися "розчулити" вчинками країни-агресора – Росію – навряд чи вдале рішення.
"На сьогоднішній день я бачу, що президент Зеленський намагається вирішити питання методом піддавків, поступок – відводимо війська, "давайте припинимо стріляти". З хорошого – ми намагаємося переламати ситуацію в плані інформаційної війни, де РФ здобуває перемогу за перемогою. Зокрема, роспропаганда активно тиражує будь-яке порушення Мінських домовленостей з боку України. Особливо, коли прилітає "отвєтка" на околиці житлових населених пунктів, звідки окупанти традиційно обстрілюють позиції українських військ", – заявив виданню "Коментарі" військовий експерт, полковник запасу, працівник оперативного управління Генштабу (з 2003 по 2006 рр.) Олег Жданов.
За його словами, для того, щоб Путін пішов на реальні поступки, потрібно здійснювати на нього постійний тиск.
"За п'ять років РФ так і не змінила своїх рішень по Криму ("народний референдум") та Донбасу ("настамнет", "громадянська війна"), – продовжує Жданов. – Єдиний спосіб зрушити ситуацію з мертвої точки – це визнання збройного конфлікту між Росією чи Україною. Або загроза його визнання. На всіх переговорних майданчиках РФ повинна бути стороною конфлікту, відповідачем. Важливо виключити спроби переговорів з представниками самопроголошених республік, які можуть їх легітимізувати".
За словами військового експерта, офіційному Києву слід наполягати на прямих переговорах з Москвою в присутності третіх країн. І в цьому сенсі ідея розширення формату переговірників за рахунок залучення країн-гарантів Будапештського меморандуму (запропонована і Тимошенко, і Зеленським) бачиться Жданову більш ніж доречною.
"Росія повинна бути названа стороною конфлікту, – наголошує полковник. – А Україні пора, нарешті, чітко визначитися: ми воюємо або не воюємо. А якщо воюємо, то з ким. Це єдиний спосіб закінчити війну".
Проблеми Донбасу: мовне питання
Підтискає нову владу і мовне питання, особливо після прийняття попередниками незадовго до їх відходу закону про забезпечення функціонування української мови як державної, який значно посилює українізацію. Враховуючи, що в Мінських угодах прописано більш глибоке використання російської мови на Донбасі (ніж на інших територіях країни), новий закон став своєрідною міною від минулої влади.
Лідер президентської партії "Слуга народу" Дмитро Разумков вже заявив, що не виключає варіанту надання російській мові офіційного статусу на території Донбасу. У подібному ключі висловився і керівник Офісу президента Андрій Богдан. Та й сам глава держави Володимир Зеленський, начебто не проти визнати двомовність на Донбасі (за умови, що державною мовою буде українська).
"Велася інформаційна війна, що не можна говорити російською мовою. Але ось я – президент і говорю з вами, як хочу. Якщо буде у доннечан якесь спеціальне прохання, щоб вони, наприклад, документи могли заповнювати російською мовою, – я не бачу великої проблеми в тому, щоб це обговорити", – заявив нещодавно Зеленський у відповідь на "мовне питання".
Але тут все далеко не так просто. Аналітик Фонду "Демократичні ініціативи ім. Кучеріва Марія Золкіна запевняє, що подібні поступки дозволять створити на тимчасово підконтрольних територіях (у разі їх інтеграції) своєрідний соціально-політичний анклав, окремий від України. "І це створить проблеми в майбутньому", – підкреслює Золкіна.
На її думку, українська влада повинна декларувати свою готовність допомагати і сприяти звичайним громадянам користуватися у приватному та суспільному житті російською мовою, але не відходити від принципової позиції, що єдиною державною мовою є українська.
Проблеми Донбасу: екологічний "привіт"
Ще однією проблемою Донбасу є екологія. І мова не лише про спадщину війни (мінування територій; небезпеки просідання ґрунту через проблеми із відкачуванням води з затоплених шахт; проблем з водою; небезпеки попадання під час обстрілів у підприємства хімічної промисловості тощо). До цих невирішеним проблем додалася ще одна – вже з подачі нової влади.
Нещодавно представники СБУ заявили, що рівень радіації на ArcelorMittal в Кривому Розі перевищує допустимі норми. Комбінат потрапив "під роздачу" (справа про экоциде), інвестори занепокоїлися. Україна в черговий раз зазнала репутаційні збитки, а над низкою інших великих підприємств навис дамоклів меч.
"У Топ-10 підприємств – найбільших порушників екології, разом з "Арселором" входить 8 підприємств ДТЕК Ріната Ахметова. У тому числі поблизу Кривого Рогу, а також у Маріуполі, Запоріжжі, Дніпропетровську. Рожеві і чорні хмари є також і в цих містах", – зазначає редактор Цензор.НЕТ Юрій Бутусов.
Проблеми Донбасу: чужий чи свій
Якщо у другому турі президентських виборів Володимир Зеленський отримав на Донбасі більшість, то на парламентських пропрезидентську партію "Слуга народу" на Донбасі не підтримали. Тут СН обійшли не тільки "Опозиційна платформа – За життя" і "Опозиційний блок", але навіть "Партія Шарія". Більше того – за партійними списками СН в регіоні зайняла чи не останнє місце.
Ситуація з вибором депутатів від мажоритарних округів виявилася не краще. Тільки на одному окрузі в Луганській області перемогу отримав представник "Слуги народу". У Донецькій області не пройшов навіть відомий комік Сергій Сивохо. "Ми були обмежені там в ресурсах і можливостях", – пояснює поразку на Донбасі голова партії СН Дмитро Разумков. Але справа тут, схоже, в іншому.
"Парламентські вибори показали, що Україна програла інформаційну війну Росії на Донбасі. Судячи з того, що більшість тут голосувало за партію Медведчука-Бойка, жителі регіону підтримують їх (читай – кремлівські) меседжі, що ми маємо громадянський конфлікт, а Росія нам не ворог", – зазначає голова Центру досліджень соціальних перспектив Донбасу, головний редактор інтернет-видання "Острів" Сергій Гармаш.
За його словами, жителі Донбасу не бачать, що українська влада хоче вирішувати їх проблеми. І не вірять у те, що вона здатна це зробити.
"Вибори показали, що практично всі українські політичні сили, включаючи нові, фактично "забили" на Донбас. Не бачачи тут свого електорату, вони навіть не намагаються його тут вирощувати, – продовжує Гармаш. – Партія "Слуга народу" "злила" регіон, не виставивши фактично жодного більш-менш відомого мажоритарника. "Голос" Вакарчука і зовсім вирішив "не помітити" Донецьку і Луганську області. Підгортали регіон лише ОПЗЖ і Оппоблок, яким його залишили на відкуп. Якщо не міняти такого підходу, ситуація буде погіршуватися. І Росія не упустить шансу для нових маніпуляцій. Що ми вже бачимо в черговий раз з мовним питанням. Центральній владі слід враховувати особливості регіону і робити це знижку – і щодо мови, і щодо інших болючих тем. Важливо почути чітке роз'яснення, як нова влада має намір вирішувати питання війни і миру. Інакше будуть "рецепти від Медведчука", які поки що більш зрозумілі жителям Донбасу. Як наслідок – регіон буде і далі дрейфувати в бік РФ, все більше відриваючись від України".
Проблеми Донбасу: рецепти є, пора готувати
Попередня українська влада не прислухалася до думки експертів, які щільно займаються проблемами Донбасу. Не тільки переселенцями, але і питаннями підконтрольної і непідконтрольної територій, варіантами реінтеграції і т. д. У нової влади є шанс довести, що вона вміє не лише слухати, а й чути.
Юрист-аналітик громадської організації "Донбас-СОС" Остап Гункевич розповів для видання "Коментарі", як нової української влади потрібно вирішувати соціальні проблеми Донбасу.
"Повинно бути забезпечене право на отримання пенсій жителями тимчасово окупованих територій України (ВОТУ), – впевнений він. – Зараз отримання пенсія жителями ВОТУ, як і внутрішньо переміщеними особами (ВПЛ) прив'язане до статусу переселенця. Для збереження цього статусу, громадянинові (якщо він проживає на ВОТУ) доводиться кожні два місяці перетинати лінію розмежування. Вимога цього статусу є дискримінаційною, оскільки для отримання пенсії тим, хто має на це право, не повинно бути жодних додаткових умов (як і для інших громадян України). Тому потрібно змінювати законодавство таким чином, щоб жителі ВОТУ і ВПЛ отримували пенсії в такому ж порядку, як і інші громадяни України".
Також Гункевич упевнений, що повинен бути розроблений відповідний механізм оцінки збитків та компенсації за пошкоджений і зруйноване внаслідок конфлікту майно (певні зрушення в цьому напрямку почалися лише в цьому місяці).
Крім того, впевнений адвокат, слід забезпечити відповідний механізм отримання мешканцями ВОТУ українських документів, а також української освіти.
"І, нарешті, повинні бути створені умови для широкого залучення жителів Донецької та Луганської областей до місцевого самоврядування, зокрема, шляхом реформування системи військово-цивільних адміністрацій", – вважає представник "Донбас-СОС".
Ряд громадських організацій, експертів та активістів, які займаються проблемами окупації Криму і Донбасу, виступили з ініціативою "Дай п'ять!". У ній вони озвучили конкретні пропозиції представників нового парламенту щодо реалізації системної внутрішньої політики щодо тимчасово окупованих територій.
Ось ця "чудова п'ятірка":
1. Створити в новому парламенті Комітет з питань тимчасово окупованих територій;
2. Створити парламентську робочу групу для напрацювання механізмів перехідного правосуддя (transitional justice);
3. Об'єднати Міністерство інформаційної політики, Міністерство у справах ветеранів та Міністерство тимчасово окупованих територій у нове трансформоване в підходах Міністерство реінтеграції та національної єдності;
4. Змінити закон про військово-цивільні адміністрації з метою перетворити їх в сервісні механізми військово-цивільного співробітництва (civil-military cooperation);
5. Прийняти законопроект про виборчі права ВПЛ.
"Ми прагнемо перезавантажити комунікацію і зробити, нарешті, разом те, що попередня влада відчайдушно саботувала всі минулі роки", – запевняють ініціатори ініціативи "Дай п'ять!".
Між тим, експерт програми "Радник з питань ВПЛ" Ірина Лоюк впевнена, що стосовно Донбасу немає простих рішень і простих кроків.
"Вирішувати проблеми Донбасу необхідно системно, починаючи з документів стратегічного рівня (державна стратегія, політика і т. д.), – запевняє Лоюк. – Сподіваюся, що нова влада буде більш відповідально ставитися до цих проблем, ніж попередня".
Експерт нагадала, що 15 листопада 2017 року Кабмін ухвалив "Стратегію інтеграції ВПЛ та впровадження довгострокових рішень стосовно внутрішньо переміщених осіб на період до 2020 року". План заходів з виконання Стратегії був затверджений лише через рік.
"На початку 2019 року ми проводили моніторинг виконання Стратегії і Плану заходів, – продовжує Ірина Лоюк. – Результати невтішні – ми відзначили тенденцію недотримання термінів виконання заходів, визначених у Стратегії. А це говорить про неефективну політику держави відносно ВПЛ. І хоч переселенці є лише частиною загальних проблем конфлікту на Донбасі, це показник ставлення до проблематики в цілому".
За словами експерта, новій владі слід залучати недержавні організації, які щільно займаються проблемами Донбасу, не тільки на стадії розробки стратегічних документів.
"Слід подумати про впровадження соціального замовлення соціальних послуг недержавних організацій, які показали себе ефективними у вирішенні гуманітарних проблем", – зазначає Лоюк.