Коли вирішиться доля Донбасу: ймовірна дата зустрічі в нормандському форматі й перспективи саміту

Експерти розповіли, куди може переміститися нормандський формат, якщо провести зустріч щодо Донбасу в Мінську не вдасться

Віце-прем'єр, міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих території Олексій Резніков раніше висловлював упевненість в можливості проведення нової зустрічі в "нормандському форматі" вже в серпні поточного року. Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба під час вчорашнього спілкування з главою МЗС Німеччини Хайко Маасом озвучив, що зустріч глав МЗС нормандської четвірки необхідна в найближчі місяці. "Коментарі" з'ясували у експертів, коли може зібратися нормандський формат і які рішення можуть прийняти.

"Є сумніви, що саміт взагалі відбудеться до кінця року"

Директор Центру міжнародної безпеки Валерій Кравченко вважає очевидним, що в серпні саміт нормандської четвірки не відбудеться.

"А в світлі другої хвилі коронавірусу, пік якої очікується на осінь, є сумніви, що він взагалі відбудеться до кінця року. Навіть на рівні глав МЗС, - зазначає експерт. - Якщо чесно, то й успіхів-індикаторів, про які говорили в Парижі, також не спостерігається (перемир'я - не розведення, поодинокі обміни - не формула "всіх на всіх", виборів в жовтні в ОРДЛО не буде). Натомість є тиск на Україну, в тому числі через Францію і Німеччину".

Глава МЗС РФ Сергій Лавров обговорює України зі своїми французьким і німецьким візаві по телефону, нагадує Валерій Кравченко.

"При цьому він як мантру повторює про необхідність прямого діалогу Києва з Донецьком і Луганськом. Мовляв, якщо перемир'я дотримується, то м'яч на стороні Києва - це вони гальмують мирний процес. Звичайно, Україна на прямий контакт прямо не погоджується, хоча в словах нового глави Тристоронньої контактної групи (ТКГ) Леоніда Кравчука і можна вловити бажання знайти компроміс, готовність слухати "ту сторону". Навряд чи подібні ініціативи реалізуються в щось більше, ніж просто слова", - підкреслює експерт.

В добавок, продовжує Валерій Кравченко, у РФ тепер є нова тема для розмов - ситуація в Білорусі, яка відтісняє порядок денний в Україні на другий план.

"До того ж в білоруській ситуації стабілізаційна роль РФ навряд чи викличе відторгнення Заходу, як в Україні, виходячи з проросійських настроїв більшої частини суспільства в Білорусі, - каже директор Центру міжнародної безпеки. - Таким чином, перспективи нормандського формату туманні та знаходяться в залежності від успіхів в ТКГ. У той же час, ситуація ускладнюється у зв'язку з нестабільністю в Мінську, що ставить під сумнів можливість продовження переговорного процесу в столиці Білорусі".

Можливо, до кінця року все буде відбуватися у віртуальному просторі, а пізніше доведеться шукати нове місце для діалогу. Навряд чи це буде чергова столиця на пострадянському просторі - скоріше перевагу отримає Відень, Будапешт або Гельсінкі, вважає Валерій Кравченко.

"Мінський формат втратив свою ефективність, так її і не виявивши"

Щоб приймати будь-які рішення, потрібно мати певні напрацювання і бачення їх результатів. Зараз же все виглядає досить хаотично щодо подальшого розвитку подій навколо тимчасово окупованих територій. Такої думки дотримується заступник директора Українського інституту майбутнього Євген Мироненко.

"Мінський формат втратив свою ефективність, так її і не виявивши, - упевнений експерт. - Україна шукає нові форми міжнародного співробітництва щодо повернення своїх територій - і це нормально. Однак, треба розуміти, що не маючи чіткого і консолідованого плану дій зі свого боку, - буде дуже важко добитися позитивних результатів".

За словами Євгена Мироненка, план з легалізації реінтеграції тимчасово окупованих територій на базі проведення там восени місцевих виборів був спочатку провальним. І навіть грав на руку агресору.

"Спочатку міністерства і відомства держави Україна повинні між собою визначити чітку лінію поведінки в питанні реінтеграції. Вона повинна бути монолітною. Слід сформувати чіткий план дій, а потім вже виходити на позиції переговорів в нормандському форматі", - вважає експерт.

Даний план, підкреслює Євген Мироненко, повинен мати чіткі терміни, позиції і етапи поступової реінтеграції за відповідними напрямами: економіка, гуманітарна сфера, фінанси, юстиція і так далі.

Експерт зазначає: "Все відразу - не вийде, оскільки система управління тимчасово окупованих територій дуже глибоко інтегрована в систему управління РФ. І саме РФ виступає за підхід легалізації цієї системи в межах кордонів України - шляхом проведення якомога швидше місцевих виборів на зазначених територіях".

"Українська сторона відійшла від позиції швидкого миру за всяку ціну"

За словами Марії Золкіної, аналітика Фонду "Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва", для української сторони абсолютним пріоритетом залишається організація нормандської зустрічі. Але людей, задіяних з боку України в переговорах, експерт розділила на дві групи.

"З одного боку - умовно кажучи, є політична зацікавленість в нормандській зустрічі. І цю політичну позицію має президент Володимир Зеленський, глава його Офісу Андрій Єрмак. Це - політична група переговірників, - пояснює Марія Золкіна. - Також є Міністерство закордонних справ України. Воно є більш раціональним у плані підготовки нормандської зустрічі - і має менше політичного ентузіазму, бо розуміє всі технічні та дипломатичні розклади".

Розколу між цими групами немає, підкреслює аналітик. Але у МЗС - більш раціональне бачення ситуації.

"Що стосується другої зустрічі глав держав нормандської четвірки (Україна, Росія, Німеччина, Франція), коли б та ні сталася, вона не може закінчитися нульовим результатом - відсутністю серйозних рішень. Грудневий саміт в Парижі не спрацював для РФ. Вона нічого серйозного не отримала для себе за його підсумками. Очевидно, що до нового саміту Кремль готується з новою тактикою і стратегією", - вважає Марія Золкіна.

На її думку, РФ буде намагатися максимально схилити українську сторону до саміту до вигідних для Москви позиціях щодо Донбасу. Щоб пакет домовленостей на 95% був напрацьований до нової зустрічі. А на саміті їх залишилося лише затвердити.

"За логікою паризького саміту, повинен бути серйозний безпековий прогрес до наступної зустрічі, - нагадує аналітик. - І вже потім можна переходити до політичних питань. Зокрема, закону про особливий статус Донбасу, введенню в українське законодавство формули Штайнмайера, ідеї виборів на окупованих територіях".

Марія Золкіна вважає, що до нового саміту, який мають намір провести в Берліні, РФ буде намагатися затвердити з Україною наступні моменти:

1. Зняти з порядку денного питання реальної передачі українській стороні контролю за кордоном до виборів в ОРДЛО. Так, РФ може погодитися на спільні (гібридні) загони ОРДЛО і українських прикордонників. Можливо, будуть і представники ОБСЄ або РФ. Щось таке, що не дасть реального контролю за кордоном, але буде виглядати як поступка

2. Прямі консультації з представниками окупаційних адміністрацій.

3. Неможливість контролювати ситуацію в ОРДЛО на момент виборів.

4. Відсутність жорстких гарантій безпеки.

На думку аналітика, українська сторона розуміє плани агресора. А тому в останні місяці почала маневрувати. Так, зміцнилися наші переговорні позиції в ТКГ, куди увійшли переселенці. Президент озвучив ініціативу про необхідність деталізації Мінських домовленостей. Суть в тому, що кожен пункт повинен бути деталізований, щоб кожна зі сторін не трактувала його по-своєму.

"Паралельно українська сторона відійшла від позиції швидкого миру за всяку ціну. Зайняла більш раціональну позицію, - каже Марія Золкіна. - Тепер важливо, щоб не перемогла позиція політичного ентузіазму. Ставку треба робити на дипломатичний, раціональний, холодний підхід. Акцентуючи на тому, що нинішнє нестабільне перемир'я - лише перший крок в ряді безпекових питань. І виходити на новий нормандський саміт потрібно з ідеєю демілітаризації регіону, а не політичного блоку, вигідного РФ".

Зрозуміло, що російська сторона на це не піде. Але якщо Україна вийде на саміт саме з таким треком, його результат буде не так важливий.

"Якщо не вдасться узгодити нові безпекові питання, саме Росія буде виглядати двієчником, стороною, що не дотримується умов паризького саміту, - пояснює аналітик. - Якщо ж РФ якимось дивом погодитися на такий підхід, це, звичайно, теж в плюс. Але це - не реалістичний варіант. Швидше за все, Росія буде проти рішення спершу безпекових, а потім політичних питань. І після цього у Зеленського будуть розв'язані руки, щоб говорити про те, що потрібно або переговори заморозити, або переглянути Мінські угоди. РФ це не влаштовує. Тому вона буде наполягати на широких політичних компромісах до саміту. Україна піти на це не може".

Нагадаємо, Кравчук озвучив альтернативу особливому статусу Донбасу: на які поступки може погодитися Україна.